СІЙСЯ, РОДИСЯ: ЖИТО, ПШЕНИЦЯ…

                                   Ось,  ось  проснуться  сиві  ниви,
                                   і  зашумлять  ліси  й  гаї...
                                   Скаже  природа:  вийди,  вийди,
                                   і  поклонись  весні  й  землі...
                                   
                                   І  вийдуть,  вийдуть  люди  в  поле,-
                                   золоті  ниви  засівать...
                                   А  поле  те,  неначе  море,-
                                   природи  справжня  благодать...

                                   Те  що  посіяне    у  осінь
                                   буде  ловить  ту  благодать...
                                   А  кожен  справжній  вже  господар
                                   нове  все  буде  засівать...

                                   І  оживе    блакитна  нива,
                                   здорова  й  гарна,  як  весна...
                                   Неначе  золотом  обвита,
                                   весела,  гожа,  чарівна...

                                   Ну  як,  скажіть,  тут  не  радіти:
                                   весна  -  це  радість  і  дива...
                                   Сійся,  родись  пшениця,  жито,
                                   тепло  лови  і  жди  жнива...
           

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: геометрія