Несуться дні, у даль летять літа,
Не хочеться у старість поринати.
Назад життю немає вороття,
Маленьку мить потрібно шанувати.
Здається, ще вчора із тобою,
Побачення чекали вечорами.
Почуття наповнені любов'ю,
Раділи щастю, квітло поруч з нами.
Згадай тепер, як вперше цілувались,
Таємний подих, шалений бій сердець.
Все більше з тобою віддалялись,
У кожній казці: розв'язка є й кінець.
Так швидко промайнув щасливий час,
І світле небо хмари заснували.
Назавжди доля розділила нас,
А ми того зовсім не планували.
Потонуло у вирії життя,
Палке кохання гріло нас роками.
Даремно спливають в буднях літа,
Були довгочеканими святами.
На мить до себе щастя повернути,
Заглянути таємно в рідні очі.
Ще раз медовий смак із вуст відчути,
Приходять лише в сни темної ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Валентина Ярошенко