Який солодкий сон на світанні!
Нехай додивлюсь я до кінця сон.
Зорю, у Всесвіт у краї дальні
Там блакитне небо ,як синій льон.
О ,не буди мене мамо рано!
Хай побуду, ще у райськім саду.
Пісня солов'я загоїть рану
На зорі свою доленьку знайду.
Іду Чумацьким шляхом у літо
Де колосяться жита у полі.
Місячна ніч л'є яскраве світло
Падають зорі на щастя долі.
В тім краю, там цвіте вічна весна
Путь, осяює у сад Зорепад.
Тут заметіль зими, снігу нема
Ніч, як день сяє з зоряних лампад.
До блакитних небес проростаю
І розквітаю деревом щастя.
Дитинство юних літ повертаю
Тут панує ніжність, любов, ласка..
Музика зірок солодить життя
Поруч із ангелом легкий мій крок.
Мамо, у цій казці я, ще дитя
Вдихаю, у море квітів ковток.
О ,не буди, мене мамо, рано!
Хай побуду,ще у райськім саду.
Пісня солов'я загоїть рану
На зорі свою доленьку знайду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2022
автор: Чайківчанка