Просило їсти й так нявчало,
Чому потрапило сюди?
Маля лишилося без мами,
З жалем дивилось навкруги.
Таке маленьке і тендітне,
Зайвим з'явилося в сім'ї.
Воно нікому не потрібне,
Такі жахливі стали дні.
Давно минули здивування,
Кількість зростає тих тварин.
Набридли, чи нема бажання,
Їх завезли бігом кудись.
Вони піклуються про себе,
Чи варте їм життя тварин?
Віддаючи голодній смерті,
В душі не маючи провин.
Якщо тварина не потрібна,
Нащо давати їй життя?
І людські вчинки будуть гідні,
З добром і совістю душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Валентина Ярошенко