Тієї вже нема криниці,
яка стояла край села.
Тікає молодь до столиці.
Скрізь бур’яни та омела.
Осиротіло рідне поле,
чортополохом поросло.
Схилились до землі тополі,
мов три сестриці у неволі…
До них уже не йде ніхто.
Вмирає батьківське село.
06.02.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Микола Соболь