Помаранчевий день,
мов нектар золотої хурми,
залишаю тобі. Срібну мить обираю натомість.
Лиш мені не кажи, що цей танець нічної сови
…………..то є спомин
Не торкайся її.
Не торкайся нічого й ніде.
(полохливий міраж – заповітна святиня поета)
Та судити не нам, бо танцює полярна сова
…………..в очеретах
Що призначено їй?
Що судилось тобі і мені?
…протікає печаль у прозору сатинову склянку.
…але я промовчу, бо зникають усі міражі
……………на світанку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2022
автор: гостя