І сміх, і гріх, і Божа кара
усе б минулося, але
нашамкотів лихий Ікару:
«Лети уверх, пташа мале!»
Аби ж були не з воску крила,
і послух був до слів Батьків
тоді б і неньки не тужили
над домовинами синів.
Вже підросли Дедала діти
вони із крилами чи без
увись не можуть не летіти
у вічнім поклику небес.
05.02.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2022
автор: Микола Соболь