О, читачі мої прекрасні,
В поезії щасливі ми й нещасні,
Раби з галер і слуги вірні слову,
Себе, талан, удачу гарячкову,
Вам я присвячую служіння,
Листки, плоди, своє коріння,
В поезії несу вам прохолоду,
Даю жадане вам тепло,
Нектар підношу, чисту воду,
Поезія – то їх бездонне джерело.
О, читачі мої прекрасні,
В поезії щасливі ми й нещасні...
Коли ж поезія, душі моєї слово,
Чіпляє душу вашу небайдужу,
То я вмираю й оживаю знову,
І силу чую в крилах дужу.
Бо слів живих цілюща суть
Нас стверджує, нас надихає,
Скрашає нам життєвий путь,
Як і поезії, йому кінця не має…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2022
автор: Ivan Kushnir-Adeline