Чисте, прозоре повітря...Мій краю - простір бузковий,
Де розбірливо розносяться голоси, звучні слова...
Це вони - витвір пізнання всього механізму мови.
Слово - одиниця, без якої не буде розмови.
Це усі наші думи, діяння, мости сповідання,
Наше найзіркіше око, сила краси виживання.
Це дороги історії і здобутки майбутнього.
Слово надовго западає в пам'ять... Живе там мабуть.
Промовляє до нас снігові вершини гір, гладь озер,
Знамениті водоспади Африки і Америки,
Льодові пустелі Арктики, темну глибінь космосу...
Чорні діри із космічних обріїв душі, мов козир.
Згодом стають зримими найдрібніші частини світу,
Ті, що хвилювали людей до нас за тисячоліття.
...Просяться з допомогою слів у думи і почуття.
Слово - щирий посланець із минулого в наше буття.
Слово вчить, слово виховує, слово і - надихає...
Це магічна, непіддатна часові сила кохання.
Сила з природними радощами, з тривогами життя,
З таємницями, сповита в ранній тіні із небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2022
автор: Маг Грінчук