***

Наша  любов  умирала  ясними  ночами,
Згорала  жагою,  пашіла  початком  кінця.
І  все  ж  одіозно  тримала  неранні  пороги,
Щоб  тільки  розлука  не  змила  окраси  життя.

Без  думки  про  тебе  і  дня  не  могла  протягнути,
Та  будучи  поряд,  лиш  холод  у  серце  лила.
Не  знаю,  чи  зможу  на  тебе  коли  посягнути-
Душа  не  пускає,  бо  доля  занадто  скупа.

Нерідко  питаю  у  вітру,-  Навіщо  потрібна
Та,  що  ніколи  не  зможе  покинути  гру,
Та,  що  не  зможе  в  тумані  сліпої  надії
Викрасти  о́браз  і  знов  засвітити  луну?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2022
автор: Сара Ґоллард