***

Дозволь  мені  сьогодні  просто  бути.
Далеко  й  поряд  чути  звуки  лір.
Дозволь  мені  усе-усе  забути,
Про  що  шептав  у  люті  спільний  біль,

Бо  рук  твоїх  фетиш  не  знає  краху...
Лиши  мене  самотню  на  краю.
І  знай-  без  тебе  тінню  я  не  стану,
Хоча  й  не  раз  від  того  упаду.

Та  знов  устану,  знову  підіймуся,
Укотре  скажеш  лиш  на  те,-  Пробач...
Війну  закі́нчить  вже  не  спроможуся-
Варту́є  щастя  мій  неможний  плач...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2022
автор: Сара Ґоллард