Здається душу загубила у пітьмі,
Що ріже очі невідомістю і жахом.
Думала...нову́ знайду в тобі...
І ти віддаш без роздумів і стра́ху...
Даремно бавила свої надії кволі-
Тобі самій потрібна та душа...
Людей у світі... Віриш? Їх доволі...
Душа далеко не у кожного своя...
Аби ж її хоч десь таки знайти,
Узять у руки, щоб узріти щастя...
Я б душу ту підкинула тобі,
Щоб ти побачила... відчула щось прекрасне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2022
автор: Тетяна Білогай