Зелені пігмеї, зелені,
Мають апетити шалені...
Готові людей всіх побити,
І спокійно в світі цім жити...
Та ми, українці, хоробрі,
Україні рідній ми вірні,
Готові зелених пігмеїв,
Прогнати далеко до "фені"...
Не чекають хай порятунку,
Покладемо всіх їх на купку...
Бо ж вони собаки скажені,
Мають забаганки химерні...
Досить простолюду терпіти,
Бо пора достойно всім жити...
Отож, закликаю вас, люди,
Піднімаймо всіх і усюди...
Опір улаштуєм пігмеям,
А з ними всім жабам зеленим...
Хай швидше тікають в Росію,
І там свою справу посіють...
Заставим тікать до Ростова,
Така це народу умова...
Оберемо справжню вже владу,
Не допустим до неї зраду...
Зелені пігмеї, зелені,
Всі ваші зусилля нікчемні
Утікайте швидше й далеко,
Більш нам не потрібна зеленка...
* Пігмеї (грецьке, буквально величина з кулак)
!)За уявленням стародавніх греків: карлики, що жили в
якійсь далекій південній країні.
2)Низькорослі племена, які живуть у лісах Габону,
Камеруну, Центральноафриканської Республіки, Заїру,
Руанди.
3)Переносно пігмей - дріб"язкова, нікчемна людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2022
автор: геометрія