Пусти моє зранене журою небо,
Мальоване фарбами диких лісів,
Мальоване цвітом нев'янучих квітів
І щастям безмежжя людських полюсів.
Пусти одинокі та зріднені зорі,
Вишиті променем наших бажань,
Аби не тримати у серці минуле,
В якому достатньо любові й страждань...
Падіння і злети; історія, пуща-
Ціною в один незапам'ятний крок.
Пусти моє небо і кинуті зорі,
Пусти під сталевий, понурий замок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2022
автор: Сара Ґоллард