Не бідкайся на зиму, все мине.
Кульбабки змінять біле покривало
і сонечко всміхнеться, ніби знало:
час повертати до життя земне.
Напоїть соком пагонець бруньки,
струмки довкіл синиць переспівають…
Прийшла пора зеленого розмаю,
це відчувають на полях граки.
Вирує вдень пробуджене життя.
І хоч вночі вертаються відзимки –
дорогами весна крокує стрімко.
І райдугою визріє сльота.
24.01.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2022
автор: Микола Соболь