Шини горіли, погорять і танки,
але не бути імперії тут!
Одягне мати сину вишиванку
й сади вишневі в травні зацвітуть.
І буде мир. Така настане тиша,
якої не було ще на землі.
У небі місяць зорі заколише
й на рала перетопляться шаблі́.
Зорає прадід українське поле,
посіє жито впевнено рука.
На щастя буде сіятись й на долю,
на мир і спокій роду у віках.
Війна стоїть сьогодні на порозі
та це ніяк не наші забаганки.
Ми незалежність захистити в змозі –
горіли шини, то згорять і танки!
20.01.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2022
автор: Микола Соболь