***

Понурий  день  у  сивості  туману
Прекрасну  тінь  завбачливо  стеріг,
І  все  чекав,  коли  ж  надію  п'яну
Вберуть  у  смуту  звивистих  доріг...
А  сон  ішов  незрілими  снігами...
І  казка  неба  танула  вгорі...
Чому  ж  ти  знала,  знала  й  не  сказала,
Що  знов  помреш,  як  вічне,  у  мені?..
Нехай  обман,  нехай  нестримні  бурі...
А  як  же  серце,  як  моя  душа?!
Треба,-  отже,  так  воно  і  буде...
А  тінь  прекрасна-  горда  і  німа...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2022
автор: Сара Ґоллард