Коли на заході Сонце низько,
Коли втомилися всі, навіть місто,
Тоді, і лиш тоді близько
До тебе знов підійду я.
Присядь зі мною, пригнись низько,
Так, щоб волосся твого блискіт
Лиш раз засліпив мені зір.
Коли навколо нема звуків,
Коли всі сплять і гучний шурхіт,
Скажу слова, мов грудей стукіт, -
Такі чужі, щоб почув ти.
Тоді, і лиш тоді, можливо,
Я зможу жити на повну силу
І навіть світилу на небосхилі
Почнемо усміхатися: ти і я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2022
автор: Тахіона