Я заблукаю пальцями в твоїм густім волоссі,
Яке постійно сонце завиває й золотить.
Я доторкнусь легенько і на мить весь простір
Між нами не лежить, це скоротить
Відмінності, дорогу пізнавання й часу,
Дозволить опинитись у раю.
Але мій страх украде ницо наше щастя.
Рука у попіл за хвилину догорить.
Я ненароком обіпрусь на твої плечі
І голову на бік чомусь схилю.
В німім обожнюванні сяють мої очі,
Але соромлячись, я погляд відведу.
Я буду обережною і доти
Ніяковітиму від подиху твого,
Допоки відстань ти між нами не скоротиш
Навчивши пізнавати близькість цю.
І засліпившися можливістю дружити,
Я не благатиму про більше, вір мені.
Маленькі радості плекатиму, щоб жити
До того часу, поки скажеш "Я люблю".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2022
автор: Тахіона