Чуєш, Весно, я тебе чекаю.
Без тебе сни не ті. Та й небо не таке...
З тобою, знаєш, серце завмирає,
Душа ж у грудях сильно-сильно б'є...
Чекаю, Весно, вернешся до мене.
Ми знову разом тихо посидим.
Згадаємо минуле - щось доречне,
Коли слова із вуст ітимуть, наче дим.
А поки сніг літає, дмуха вітер.
Та я тобі пізніше розповім...
Сумую дуже. Але потрібно бігти...
Ще напишу...ще якось посидим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Тетяна Білогай