Матуся донечці казала
І настанови їй давала:
-Послухай, доню моя мила,
Я на цім світі довго жила,
Настане час і я піду
За небокрай, за ту межу,
Послухай, що тобі скажу,
Запам"ятай це ти, прошу:
Нікого ти не проклинай.
Нікому зла ти не бажай,
Немічного не ображай,
А допомогу надавай.
Образи в серці не тримай,
Добру діток своїх навчай.
Замовкла стара мати, стихла,
Закрила очі тихо-тихо,
Душа у Небо відлетіла.
Мати ж по собі залишила
Дочку свою та добрі справи,
Щоби нащадки пам"ятали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський