Простели доріжку до моєї хати,
Там завжди чекає нас рідненька мати,
Все не спить ночами, в далеч кинув погляд,
Щоб відчуло серце швидше образ поряд
Рідний і найкращий, що завжди чекає,
У віконце вранці тихо виглядає,
А думки щомиті, де ж ті янголята,
Щастя запорука - неньчині дитята
Віддала б все ненька, щоби вже частіше,
Бачити дитятко миле, найрідніше,
Щоб тепло віддати, смак відчуть любові
І біжить рідненька до віконця знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик