Чекаю вічність твій дзвінок,
Гадаю, що надумаєш збрехати.
Букет в руках чи той вінок
В кінці розмови буду мати.
Сміюсь, не смію посміхатись,
І сльози ллються, хай їм грець.
Зі мною так не треба гратись!
Тут я кажу, коли кінець.
Будуєш — хочу зруйнувати,
Руйнуєш — побудую вдруге.
Що з діркою — ще можна запаяти,
Що з прірвою — не має порятунку.
Надірване моє мале сердечко,
Його майже роздерло на шматки.
Скоріш, неси мені аптечку,
Коли не зміг кохання принести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2022
автор: О.Лекса