Чи осінь, чи весна - сама не знаю...
Високе небо, сонце золоте...
Хоч невідомість холодом проймає,
Але душа ромашками цвіте!
Серед зими враз пригадалось літо,
Краплинки зір в схвильованій воді.
В польоті мрій ми починали жити,
Були такі щасливі й молоді.
...Зла доля двері в казку зачинила,
І зникла стежка у чагарниках.
Та, де вона нас тільки не водила,
Тепер звела самотніх і в літах...
Чи осінь, чи весна? і що робити?
Маленька радість губиться в юрбі...
Спасибі, доле... якось будем жити,
Як і раніше - кожен по собі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2022
автор: majra