(із циклу Карашинські жита)
Як вичахають димарі
у них вселяються химери.
І можна чути на зорі,
шкребуть, як їхні пазурі
під світлопадами Венери.
Сьогодні ранок у селі
стає від скипню синім-синім.
Змальовує мороз на шклі
великі квіти і малі
й тріщить, крокуючи під тином.
Розсвіт Різдвяний, як він є
у пам’яті моїй дитячій:
зима дорогами снує
і засіває всім на вдачу.
09.01.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: Микола Соболь