НЕДОВГИЙ ХОРОВОД----Т. ГРИНЧУК

.⠀
Недовгий  був  сніжинок  хоровод
Не  вкрились  шалью  білою  ялини.
Чудес  душа  жде  й  зимніх  насолод,
Та  грудень  нині  -  весняні  краплини.
⠀
Дощ  по  нічному  ліхтарю  б'ючи,
Мов  шаром  сліз,  його  накрив  -  ледь  видко.
Неначе  щось,  без  вороття  йдучи,
Розбило  світ  на  друзки  швидко.
⠀
Хай  кольорові,  тільки  все  одно,
Падуть  до  ніг  дощі  надій  розта.лих
На  пішохіднім  сіреньким  панно,
Під  хрускотіння  від  ходінь  недбалих.
⠀
Закінчує  рік  свій  повільний  біг,
Та  за  завершенням  прийде  начало:                    
Ще  буде  морозець,  хурделиця  і  сніг,
Нові  надії  і  нові  причали.

Лише  б  не  розучитись  ждати  нам,
Щоб  душу  взимку  казка  розчиняла,
Як  у  дитинстві,  -  з  вірою  дивам.
І  снігу!  Хоч  би  трохи-трохи  впало.
⠀
ОРИГІНАЛ

Недолог  был  снежинок  хоровод,
И  белой  шалью  не  укрылись  ели.
Душа  с  пушистым  снегом  чуда  ждет,
А  нынче  в  декабре  –  весны  капели.

Ночной  фонарь  за  каплями  дождя
Неярко  светит  –  пятнышко  и  только.
И  что-то,  безвозвратно  уходя,
Разбило  мир  на  мелкие  осколки.

Пускай  цветные,  только  все  равно,
Падут  к  ногам  несбыточной  надеждой,
На  тротуарном  сереньком  панно
Похрустывая  от  шагов  небрежных.

Год  завершает  свой  неспешный  бег,
За  каждым  завершением  –  начало.
И  будут  вьюги  и  мороз,  и  снег,
И  новые  надежды  и  причалы.

Лишь  только  б  нам  не  разучиться  ждать,
В  душе  оставив  место  зимней  сказке,
Как  в  детстве  верить  в  чудеса  опять!  
И  снега!  Ну  хотя  бы  моло-мальски…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2022
автор: Юрій Шибинський