Метелик.

Літав  в  небі  метелик,
Жив  собі  та  й  жирував.
Квітів  було  багато.
Нектар  солодкий  споживав.

Побачив  він  черв"ячка,
Йому  став  вихвалятись.
-Безтурботно  я  живу,
Ти  в  землі  мусиш  копатись.

Понад  ними  шпак  літав...
Підняв  голову  черв"як:
-А  де  ж  є  той    метелик,
Який  себе  тут  вихваляв?...

Мораль:
Якщо  добре  тобі    жити  ,
Одне  маєш  пам"ятати
Рот  на  замку    тримати,
Щоб  усе  не  прозівати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2022
автор: dashavsky