Ти моя недоспівана пісня,
мій недописаний світлий роман,
ще ти мрія моя заповітна,
і бальзам до незагоєних ран.
Ти моя найчарівніша пташка,
всюди чую твій ніжний спів.
Моя трепетна квітка ромашка,
із таврійських полинних степів.
Сяють очі твої теплі,красиві,
як я хочу в них потонути,
і посмішку ловити милу,
дай з тобою хоч мить побути.
І я знову зможу літати,
як ти робиш оце,скажи?
Мою тугу змогла відігнати,
ще раз кажу:За все прости".
Мила моя.я неначе воскрес,
ти мені подала надію,
а може почули мене з небес,
сплю я,сплю і ві сні радію.
Я не здамся,бо можу чекати,
щоб не сталося з нами в житті,
лиш дозволь тебе люба кохати,
дай твої цілувати сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2021
автор: Не Тарас