Я твої почуття не забуду довіку,
Бо вони зігрівають і зараз мене,
Як торкаєш рукою так ніжно повіки,
А тобі посміхаєься миле лице
Твої очі горять, як тоді ще горіли,
Неймовірно незгасним, п'янким почуттям,
Лиш в розлуку вони дуже важко хворіли,
На хвилину, втрачаючи смак до життя
А коли поверталась розлука спиною,
То любов ще міцніша ставала у нас,
Як же ніжно ловив всю чарівність рукою,
Поєднавши красу і привабливий час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик