Вже пізня осінь і йде зима
Вітер з дерев зриває листя.
I у літечко вороття нема
В'яне квітка під падолистом.
Вже скоро зима... скоро зима,
І білий сніг впаде на квіти.
Так далеко до весни... лиш мла,
Стелить сизий туман з орбіти.
Ллє , як відра дощ... мряка довкруж
і в'януть квіти від морозу.
А вітер ронить пелюстки руж
Заснула земля від наркозу.
Не знаю, чи повернусь сюди
У рай літа - золоту осінь.
Чи, побачу, як цвітуть сади?
Літо у травах на покосі.
Так, хочу босоніж у трави
Щоб пройтися стежками в жита.
Слухати високі октави
Спити з чаші землі життя.
Шукаю всюди твої сліди
Як лебідь лебідку у небі.
Так хочу, ще раз прийти сюди!
Цвісти трояндою для тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2021
автор: Чайківчанка