цю пісню я вивчив тоді,
коли був юнацького віку.
я називав її blues
розбитого серця, дітки.
повітря тієї ночі
було, як гартований ніж;
люди ходили в масках
блазнів та воєначальників.
дядько був довгим, гнучким,
пригніченим та переплутаним;
його тітка втекла до мексики,
й ніколи не усміхалася.
дні землі – майже всі однакові,
тому й здаються однаковими,
як трава, чи роса, чи пісок.
та обличчя людей – напрочуд мінливі,
й одне не подібне до иншого.
сезону дощів цей парубок був
слухняною іграшкою кохання,
і не журився. але тепер, дівчата,
він не має ні сили, ні розуму,
ні зубів, а ні буйного чуба, –
лиш має одну надію: оселитися високо в горах,
де сонце та вітер знов зроблять його молодим.
одужай, і повернися до життя у новій подобі –
ось яку пісню я вивчив тоді, коли був молодим
broken-hearted blues, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=uNawgGRwGgs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2021
автор: mayadeva