Ти мене ждеш, я вже не жду,
ти не прийдеш, а я прийду,
тільки пробач я не спішу,
на цій землі ряст ще топчу...
Ти там лежиш в теплій землі,
я тут живу давно в зимі...
Спокій там твій Бог береже,
а я тут свій сама держу...
На цвинтар я вже не дійду,
та тут тобі все розкажу...
На твій портрет часто дивлюсь,
і Богу я щодня молюсь...
І Новий рік буду стрічать,,
знову одна в тиші мовчать...
Сама себе буду вітать,
а від дітей дзвінків чекать...
А прийде час, я відійду,
може тебе я там знайду...
Ну, а пока я ще живу,
на цій землі ряст ще топчу..
Ти мені ждеш, а може й ні,
нема як взнать тут на землі...
На цвинтар все ж якось дійду,
і там тобі все розкажу...
Тебе прошу не ображайсь,
чую твоє : " Не поспішай!"
Я й не спішу, та прийде час,
може там Бог з"єднає нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: геометрія