Зірву в саду осінні квіти
Покладу у вазу з водою.
А заметіль нагадає літо,
kоли цвіли щастям з тобою.
А від морозу в'януть квіти
І ронить троянда пелюстки.
З віт жовтий лист зриває вітер
Зорепадом згасають зірки.
Нічого вічного немає
Сонце світить, то падає дощ.
Час, все живе в порух стирає
І взуття протреться у підошв.
Найкраща квітка мальва ружа
Cвою земну красу втрачає.
В'яне від холоду рук ножа
Без сонечка тепла всихає.
Сьогодні трояндою цвіту
Дарую в долонях тобі рай.
Залишу ніжну пісню світу
Музику любові водограй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: Чайківчанка