Каміння темнуватих вузеньких вулиць бачить все...
І дихає пам'яттю тих, хто жив, творив у місті.
Ціну знає потові, крові і кличе до себе,
Немов, щось хоче сказати... Скільки силу і хисту.
Я знаю тут жив Леонардо да Вінчі - художник...
Ні, мабуть, генієм винятковим він не був - вчений!
Усі його знання базувалися на досвіді,
Черпалися із життя в майстерні, не знаючи ночей.
Знання добувалися лише працею власних рук.
Це правило було впродовж усього його життя.
...Опанував техніку живопису, скульптури - труд
У школі він флорентійського художника-митця.
Ось товстелезне досьє на Леонардо да Вінчі...
Його віть знання архітектури, інженерії.
Тут прообраз літака та про "велику птаху" звіт
І моноскрипти - найдостовірніший свідчення нерв.
Де творчість великого майстра, талант художника
І галузь знань мистецтва вченого, його натура...
З живопису до геометрії, до оптики вдовж,
Від кожної науки до висот архітектури.
Благословенне слово - труд. На Землі нам жити прорік.
Тож праця - краса і відкриття, творчість і величність.
Скажу : "Розуму слава і мир тобі, Земле, вовік".
Сьогодні не славен наш труд, горить наше обличчя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: Маг Грінчук