[i]« Вимираючому племені
оскаженілих орків...»[/i]
Послання
Колись ви називалися... братами??!
а нині... пересвідчилися ми,
що стоїте наругою над нами,
бо не бували добрими людьми.
Украли історичне первородство
у вільного народу козаків,
усюди насадили віроломство
опричників, злодіїв і катів.
І лижетесь лукавими устами
із нашою «елітою», аби
оця повія стала на диби,
сповідувана вашими попами.
Плюєте ви на право і закон,
аби пройтись війною по пустині
та осквернити лаври і святині
і поздирати золото ікон.
«Бабахнути» у вас немає сили,
та їде дах у мавпи на даху,
а єзуїти бомби і кадила
уже готують світову «труху».
Надію мають ваші лжемесії
чумою прокотитись по землі,
аби бенкетувати у Кремлі.
Смертельне жало отруїло змія.
На часі – трепанація Росії...
її заріжуть голі королі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2021
автор: I.Teрен