Я бачу сад стоїть у новизні,
В парчу дерева вбралися красиво,
А поряд в сяйві, ніби навесні
Краса заграла ніжно та манливо
Кущі, убрались в снігову вуаль,
Все заглядають дивно у віконце,
Хоча мороз та подивлюсь у даль,
За горизонтом сходить миле сонце
Засяє ніжно променем ясним,
Торкне красою сміло та ласкаво,
Як миті дивні справжньої зими,
Що так давно невтомно ми чекали
І сніжну мрію в серці бережу,
Її плекаю, як малу дитину,
Я помандрую в світ чи полечу,
Щоб дописати звабливу картину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик