шкода, що ти вбираєшся в це ділове лахміття.
це – жаль і сором на мою, дитинко, голову.
а ще ти мене переховуєш в притулку для наркоманів,
а я ж був не побоявся гукнути твоє ім'я
там, в кримінальному гетто,
ще й серед ночі на вулиці.
сором, що ти вважаєш мене своїм особистим дурником,
і не кличеш з собою за обрій. гаразд, вирушай сама,
борися, шукай, сподівайся, і знайдеш
кохання, що все переможе,
і замолить твої гріхи.
борися, й любов переможе.
мій зболений скручений бідний розтрощений розум
дав збій, і відмовився грати з тобою в дурня.
я подібний до того сумного
снігура, що сидів на твоїй віконниці,
а ти до нього всміхалася замість погодувати.
сором, що ти збудила в мені прикрі зимові думи;
сором, що ти, здається, маєш мене за опудало
sunken rags, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=nEzqquwKojo
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2021
автор: mayadeva