Білий колір загадковий,
розуміємо це ми,
і просить його готові,
і у неба, і в зими...
Білим кольором постійно
заворожуємось ми...
Цього річ він випадково
десь сховався від зими...
Уже місяць перший зимний
добігає до кінця,
наполегливий і мирний
не прислав навіть гінця...
Ми чекати вже стомились,
загубила сніг зима...
Чи то біле закінчилось,
чи ідилія сумна...
Нема віри вже і волі,
замість снігу йдуть дощі...
Вже живуть, як у неволі
і дерева, і кущі...
Та ще є у нас надія,-
на два місяці зими...
В січень й лютий наша віра,
й що зима все ж не німа...
І посіє нам гостинці
білим кольором зими...
І як дітки у колисці
ще порадуємось ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: геометрія