Літній дощ за вікном
свіжістю напоїть,
ми удвох за столом,
поміж нами сповідь,
і про те, і про це
заплітаєм разом,
так слівце, за слівце
проженем образу.
Літній дощ шелестить,
вибива по шибці
і струмочком біжить
в далеч по доріжці,
прохолодна вода
і живильна, й чиста,
а любов поміж нас
така промениста.
Пригортаєш мене
ти до серця ніжно
і шепочеш слівце
про любов утішно,
погляд твій, наче ніч,
і бездонне море,
разом ми пліч-о-пліч
в радості і горі.
Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2021
автор: Зоя Журавка