Волонтерці АТО та ООС
Лідії Іванівні Сівак
В цієї жінки – сива голова,
Хода її змінилась і постава -
Та оптимізмом сповнені слова,
Швидка в роботі і достатньо жвава.
Закрались зморшки в кутики очей,
Та вогники добра в них досі сяють.
Буремних стільки днів, страшних ночей
Позаду... Йшла вперед – бо там чекають.
Бо там, на сході, в пеклі вогнянім,
Бійці, що Україну захищають .
За кожен клаптик нашої землі
Там кожен день хтось мужньо помирає.
Вона спішить-летить до них щодня,
Щоб крапельку тепла привезти з дому.
За вісім років стала всім своя.
І рідною, як мама – не одному.
"До Перемоги! – це її девіз –
Допоки не здолаєм супостата!".
Щоб мир настав й не було більше сліз,
І горем не наповнювалась хата.
В цієї жінки - сива голова,
А до війни ж була колись чорнява...
Та додають снаги її слова:
Ми переможем! Україні - Слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Ольга Калина