Ти пробач, що знову я прийшла
І війнула юністю, як фея
Та я знаю, що любов жива,
Зберегла сліди усі алея
Там де зустрічалися удвох,
Почуття родились, ніби диво,
Дякую, коханий, за любов,
Лиш з тобою я завжди щаслива
Дорогі стежини, зелен гай
І алея квітів вечорових,
Як співав нам славний дивограй
В затінку мотиви ті чудові
Та ти все вертаєшся туди,
Де війнула я, як ніби фея,
Прокладаєм нові ще сліди
Де завжди радіє нам алея.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик