Доле найкраща, простори широкі,
Як же біжать і злітають всі роки,
Ніби недавно була ще дитина,
А ось вже зараз доросла людина
Ніби, як виросла квітка у полі,
Тихо горнулась стебельцем до долі,
Слушні поради матуся давала,
В довгу дорогу мене проводжала
Важко буває, то згадую очі,
Як колихала маленьку щоночі,
Сили зростали і я уже сильна,
Вміє зцілити порада та дивна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик