Темні висі водою окропили долину і ліс.
Затужила на губах зимнього дощу звучна пісня.
Сипе небо густо і дзвінко своє дрібне намисто.
В лісі дивно, вітер тисне, але мелодія чиста.
Із протяжним шумом падають музикальні краплини.
При доторку землі оживають ці дружні, родинні...
Сирістю пропиталось повітря, блукаючи в лісі.
Лиш рослини просили сніг у зими, не сльози чиїсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2021
автор: Маг Грінчук