Ой під вишнею, під черешнею,
У старих любов є безмежною.
Дід втікав із хати, стрибнув за поріг,
Знав, що є 'заначка' - таки застеріг.
Він за тії гроші, та гайда із дому,
Баба наздогнала, звалила в солому.
Штани стягла з діда, давай лупцювать,
-Ой рятуйте люди, дай слово сказать.
Розіграти бабо, тебе захотів,
-Що ти верзеш діду, дам тобі чортів.
Оце за заначку, оце за брехню,
Не дарма схопила в руки кочергу.
Втомилася баба діда лупцювать,
-Чому мовчиш діду, де подів слова?
Дід ледве тепленький тихо застогнав,
-Дурна бабо в мене, того я не знав.
-А ти розумако, нащо гроші вкрав?
-Повір мені бабо, то була лиш гра.
Баба спересердя в спину кочергою,
-На останок в тебе, хвіст стояв трубою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2021
автор: Валентина Ярошенко