одного разу на абісинських морях
інтелігентна людина з великими кільцями в вухах
замкнула ті двері, з яких виходило сонце.
опівдні ця людина, що мала жорстоке обличчя
й глибокі тіні на вилицях, співала собі колискової,
і мостила собі свій спів під голову замість подушки.
ця людина ходила в такій білосніжній хламиді,
що вона, та хламида, танула на снігу.
зорі, що мали очі, відбивали свої мерехтливі погляди
на його, цього чоловіка, слідах,
і плакали солодкими словами ще з дитинства;
і всі войовничі поети небес
поглядали на це з невдоволенням. –
ось так було сталося на бурхливих морях абісинії,
коли чоловік з дірками у вухах
замкнув, не подумавши, двері своєї хати:
він не знав, що цим замикає двері,
що ними щоранку виходить сонце
once upon the seas of abyssinia, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=OHrpt0bFxxA
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2021
автор: mayadeva