Немов коштовності розсипала тополя
Великі, та пожухлі вже листки.
Вони останніми попадали додолу
І оголили дерева гілки.
Листки лежать красиво на дорозі,
Та осінь вітром замете сліди.
Уже зима чатує на порозі.
Й шепоче осені: " Посунься, відійди.
Ти листя із дерев усі зірвала.
Прикраси їхні, жаль, - уже сміття!
Я ж білим їх покрию покривалом,
Щоб зберегти дерева і життя!"
Весною тополиний пух розвіє -
По всім усюдам мій веселий сніг.
Тоді здійсняться тополині мрії -
Знов залунає в дитсадку дитячий сміх!!!!
22.11.2021р. 09-34
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2021
автор: НАСТУРЦІЯ