Ще не пішла, ще чеше коси
Плакучим вербам край води,
Додолу сипле сиві роси
Як білий смуток в час журби.
Краєчок неба розмалює
У диво дивних кольорів,
А скупі промені дарують
Землі останню ніжність снів.
Десь в закутках пригріє бджілку
На квітах змерлих хризантем,
А вітер край вікна на гілку
Сипне як сльози сум дощем.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2021
автор: синяк