Доволі часто мушу від’їжджати,
Та перед зором знову постає,
Той дім, де народила мене мати –
“Колиска днів. Дебальцеве моє”.
І хоч куди мене закине доля,
Ти – як ковток цілющої води,
І, мабуть, в тому є Господня воля,
Я знову повертаюся сюди.
Й радію, начебто мала дитина,
Бо зустріч ця наснаги надає.
Для мене ти – маленька Батьківщина,
Священній храм, Дебальцеве моє!
Тож розквітай моє кохане місто
І набирайся силою й добром,
Щоб ти було завжди як промінь чисте
І зігрівало всіх своїм теплом.
Нехай в серцях багаття запалає
Яке ніяка злива не заллє.
Я хочу, щоб ти стало справжнім Раєм,
Мій рідний край, Дебальцеве моє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93152
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.09.2008
автор: morozovlit