Намистом крапельки на гілці голій,
І листопад дощем цілує щоки.
Подумалось, що не кажи - ніколи.
Повторюється все як пори року.
А може, ні про що й не зарікайся,
Ні осінню,ні ранньою зимою,
Щоб почуття не пропустить крізь пальці,
Щоб не злякать бажання сивиною.
Подумалось,всміхнулось,затремтіло
(Ох ці закінчення ще дієслівні!)
Ледве відчутно пронизало тіло,
Й закінчилось разо́м з дощем осіннім.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2021
автор: Lesya Lesya