Так ненав'язливо вплелась у мрії,
Я поживав відлюдно, не збагнув
Як швидкісно розвинулись події,
В очах як шоколадних потонув.
Мій світ — це мікс буденності й бездії,
А ти сліпучим променем влилась,
Я жив непевно, не плекав надії,
Щоб думка про кохання вже збулась.
Натхненна й горда, маниш, провокуєш,
Я граней сонм знаходжу у Тобі.
Смілива й вперта, щОраз Ти дивуєш:
Земна — удень, і вогняна — вночі..
Тепер не знаю як без Тебе жити, —
Так стрімко й рвучко в серце увійшла,
Не вірив я, що можна так любити,
Любов без дозволу мене знайшла..
Життя з Тобою сенс мені дарує,
Бажання повінчатися веде,
Тепер я знаю точно — Бог існує,
Бо винайшов мені таку Тебе!..
*вірш від імені чоловіка 😊
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2021
автор: Софія Пасічник